Віршики до різдвяних подарунків – 36 готових і мистецтво писати власні

Святвечір, одинадцята година, і кухонний стіл засипаний скотчем, мотузками й напівзагорнутими пакунками. Хтось гукає з вітальні: «У когось є рима до слова „термос“?» Ніхто не відповідає. За три години пакунки роздаватимуть, а на половині з них досі немає записки.

Ця сторінка – саме для такої хвилини. Тут 36 готових віршиків до подарунків, усі написані для цієї сторінки й розкладені за тим, який пакунок на дотик: м'який, плаский і твердий, деренчить, їстівний, конверт, жарт чи штуковина. А якщо жоден не підійде, є метод у три кроки, щоб написати власний. Самі подарунки знайдеш у розділі «незвичайні різдвяні подарунки».

Три кроки: загадка, рима, підколка

Добрий віршик до подарунка робить три речі. Він – загадка, він римується і має невеличку підколку. Уяви це як три кроки саме в такому порядку.

1. Загадка. Не пиши, як річ називається, – пиши, що вона робить. Шапка – це не шапка, а «те, що сидить найвище, де живуть думки». Що далі від назви ти починаєш, то веселіше вгадувати.
2. Рима. Спершу обери останнє слово – таке, до якого багато рим. «Ліс» дає ніс, ріс, віз і приніс. «Термос» не дає взагалі нічого. А тоді будуй рядок з кінця.
3. Підколка. Додай щось, що стосується тільки цієї людини: що вона вічно губить окуляри, ніколи не може знайти рукавиці чи запевняє, що не хропе. Саме через підколку віршик читають уголос двічі.

Наостанок – тест оплесків. Прочитай віршик уголос і плесни в долоні на кожному наголошеному складі. Якщо в першому рядку чотири плескання, а в другому сім, – рядок кульгає. Викреслюй або міняй слова, доки рядки не плескатимуться приблизно однаково. «Klapp» у шведському слові julklapp спочатку означало стукіт у двері, але такт виплескати можна все одно.

36 готових віршиків до подарунків за формою пакунка

Усі віршики можна просто переписати на записку. Сміливо зміни якесь слово, щоб вони пасували саме твоїй людині.

М'які пакунки

М'які пакунки найважче втримати в таємниці, бо всі їх уже пом'яли. Тож роботу має зробити віршик.

Шкарпетки

Двоє маленьких друзів, нерозлучні роками, –
аж поки пральна машинка не вкраде одного. І сльози ллються ріками.

Рукавиці

Четверо братиків сплять в одному ліжку тісно,
а п'ятий має кімнату свою – і це чесно.
Два такі будиночки гріють, коли все замело,
а на полицю для шапок переїдуть, як стане тепло.

Шапка

Вона сидітиме найвище, де думки живуть,
і гріє їх, коли люті морози прийдуть.

Плед чи ковдра

Гріє, як батарея, хоч розетки не має,
охоче складається й нікуди не поспішає.
Поклади на коліна, як вечір затягнеться, –
з кавою, книжкою й піснею добре вживеться.

Халат

У нього є рукави, але надвір він не ходить,
від подушки й до кінця сніданку тебе супроводить.

Пласкі й тверді – книжки

Книжку впізнають за формою, щойно візьмуть у руки. Тож нехай віршик розповідає про те, що відбувається всередині.

Роман

Наче цеглина в папері, перев'язана стрічкою,
та відкриєш її – і ти вже за морем, за річкою.

Кулінарна книжка

Тут вечері на цілий рік –
якщо знайдеш плиту, до якої ти не звик.

Детектив

Хтось мертвий уже на третій сторінці –
а хто це зробив, дізнаєшся в кінці.

Визначник птахів

Не кажи більше «ну, та, сіренька, мала»
про пташку в кущі, що з самого ранку співала.

Порожній блокнот чи щоденник

Це книжка, у якій ще нічого не сталось –
вона чекає на все, що думалось, робилось і відчувалось.

Пакунки, що деренчать, – ігри

Настільна гра

Як потрусиш – деренчить і шурхоче
і знов братів проти двоюрідних звести хоче.
Та всі ще разок зіграти хочуть, хоч пізно, –
бо хто програв, той жадає реваншу, і буде він грізний.

Пазл

Тисяча шматочків у купі одній –
на всі канікули клопіт тепер твій.
А як забракне шматка, коли майже готово,
зазирни під диван. Він там, даю слово.

Колода карт

П'ятдесят два друзі та ще два блазні –
в кишеню вміщаються, а ігри – які завгодно, різні.

Картки з запитаннями до вечері

Дістань це, коли за столом раптом тихо,
усі вже поїли, і мовчання – ось лихо.

Шахи

Дві армії тут – у чорному й білому вбранні,
король лінивий, а королева гуляє вільно в цій війні.

Їстівне

Їстівний пакунок – єдиний, у віршику до якого можна зізнатися, що дарувальник уже покуштував. Особливо вдячні саморобні: knäck (шведська різдвяна іриска), шоколадні трюфелі і імбирне печиво можна приготувати заздалегідь і запакувати в банку.

Шоколад чи трюфелі

Не бережи це для кращого дня,
бо як лежатиме на видноті – візьму. Слабкість моя.

Knäck чи ірис

Я так довго мішаю, що рука вже болить.
До зубів прилипає – та смак, як мрія, п'янить.

Кава

Це чорне й розбудить тебе дуже скоро –
одна чашка, ще одна – і в голові ясно й бадьоро.

Сир

Він зрів у пітьмі, де ні звуку, ні дня,
і, як ти, з роками кращає – повір, це не брехня.

Домашнє печиво

Печива було більше, та дорогою сюди
його поменшало трохи. Лиш на шматочок, не суди.

Конверти – враження й час

Конверт – це пакунок, який найважче вгадати й найлегше забути. Напиши дату на картці всередині – і задумане відбудеться. Більше ідей, як подарувати час: адвент-календар із 24 пригодами.

День разом без планів

Важить це ледь більше, ніж грам,
але вміщає цілий день – і без жодних програм.

Ніч у наметі

Це ніч, у якої над головою лиш тент,
і зорі, й багаття, й ковбаски з димком – оце момент!

Лижний день із мамою чи татом

Ти тримав мій велик за багажник, коли мені було п'ять.
Тепер на схилі тримаю тебе я. А тоді – додому, спать.

Цей віршик написано для дорослих дітей, які щось дарують навзаєм, – більше таких ідей на сторінці «подарунки для тата».

Театр чи концерт

Два місця в пітьмі, коли світло згаса, –
візьми хустинку: будуть сміх і сльоза.

Власний день дитини

Ось день, що лише для тебе, мій друже:
ти все обираєш, а я не скривлюсь – ну, не дуже.

Подарунки-жарти

Перші julklappsrim чіплялися до подарунків-жартів, тож тут віршик у своїй стихії. Самі жарти – ті, якими справді користуються, – на сторінці «подарунки для того, хто має все».

Коробка в коробці в коробці

Відкривай, і відкривай, і знову відкривай –
у самій глибині щось є. Терпець не урвався? Тримай!

Беруші

Я не хроплю, я казав уже – ні-ні!
Та з цими у вухах ти виспишся й при мені.

Цей віршик пише сам хропун тому, кому випало спати поруч. Підколка спрямована на дарувальника, тож ніхто не образиться. Більше подарунків для партнера – на сторінці «подарунки для нього».

Великий пакунок, маленька річ

Пакунок великий – та не поспішай, не суди:
на дні щось маленьке, але велике, як не крути.

Шнурок для окулярів

Де ж твої окуляри? На голові, моє ти золото.
А з цим на шиї не загубиш їх – і не буде вже клопоту.

Чесалка для спини

Свербить завжди там, де рук не дістати,
тепер не треба об двері, як ведмідь, тертися й стогнати.

Штуковини й тверді пакунки

До штуковин легко дібрати риму, бо вони щось роблять. Відштовхуйся від того, що річ робить і де нею користуються. Деякі з цих речей пасують і тому, хто більше любить бути надворі, – див. «подарунки для дітей, які люблять бути надворі».

Кресало чи сірники

Колись у прочинені двері летіло поліно.
Цьогоріч – те, з чим вогонь спалахне неодмінно.

Налобний ліхтарик

Сидить на лобі, та мізків не має,
а глянеш угору – з зорею змагається, сяє.

Термос

Тримає тепло, що було, як ти вийшов із дому,
і чекає з ним до вершини. Пий – і жодної втоми!

Дриль

Він дзижчить і свердлить – і в стіні вже дірка,
та бороду бережи: борода – то не стінка.

Насіння чилі для вирощування

Таке воно крихітне – ледь розгледиш його,
та дай підвіконня – й запече в горлі ого-го!

Компас

Він показує північ, хоч як ти обернись,
щоб із лісу вернувся – з грибами чи пустим, не журись.

Як народжується віршик – приклад від самого початку

Скажімо, у пакунку kåsa – дерев'яний кухоль, який вішають на пояс, – для того, хто завжди п'є каву з кришки термоса.

Крок 1, загадка. Що робить kåsa? Вона з дерева, виросла в лісі, з неї п'ють надворі. Слова «кухоль» у віршику бути не може, як і «kåsa».

Крок 2, рима. До слова «дерево» мало рим. «Гай» (у формі «у гаю») має більше: даю, стою, наллю, раю. Тож перший рядок закінчується на «гаю»:

Він із дерева й виріс у тихім гаю

Крок 3, підколка. Кришка термоса. Другий рядок має закінчуватися на «раю». Перша спроба:

і тепер тобі не треба пити з кришки від термоса – ти як у раю.

Тест оплесків. Перший рядок: він із ДЕрева й ВИріс у ТИхім гаЮ – чотири плескання. Другий рядок: і теПЕР тоБІ не ТРЕба ПИти з КРИШки від ТЕРмоса – ти як у раЮ. Плескань стає більше, а дрібні слова між ними змушують рядок спотикатися. Викресли все зайве:

Він із дерева й виріс у тихім гаю –
тож термос – у відставці. Пий, як у раю.

Тож ТЕРмос – у ВІДставці. ПИЙ, як у раЮ. Чотири плескання в кожному рядку, справжня рима, жодного «кухля» – і той, кому доводилося пити каву з кришки термоса, одразу зрозуміє підколку.

Слова, до яких легко дібрати риму, – і слова, яких краще уникати

У таблиці «Не називай – обійди римою» на цій сторінці є описові заміни й рими для найпоширеніших подарунків. Кілька речей, які варто знати, коли шукаєш сам:

• Рима – у голосному. Два слова римуються, коли наголошений голосний і все, що після нього, звучать однаково. «Дім» і «грім» римуються. «Дім» і «мур» – ні.
• Майже рима звучить як помилка. «Сніг» і «сміх», «свято» і «хата» чи «ліс» і «лист» звучать близько, але вухо чує, що щось муляє. Краще поміняй останнє слово, ніж натягувати.
• Не перевертай речення заради рими. Рядок на кшталт «на Святвечір дарунок цей отримаєш ти свій» може й римуватиметься, але так ніхто не говорить. Переписуй увесь рядок, доки порядок слів не звучатиме так, як ти говориш.
• Складні слова лишай для середини. До слів на кшталт «термос», «налобний ліхтарик» і «зубна щітка» рим майже немає. Став їх посередині рядка, а ще краще – не вживай зовсім.
• Не римуй з ім'ям. «Для Марини – варення з малини» каже забагато й надто просто. Нехай ім'я стоїть на записці, поза віршиком.

Не видавай забагато

Найпоширеніша помилка – коли віршик уже в першому рядку каже, що в пакунку. Тоді гра у вгадування закінчується, ще не почавшись. Кілька хитрощів:

• Починай не з того кінця. Пиши про те, що річ робить для людини, а не про те, що вона таке. Шкарпетки стають «двома, що ніколи не хочуть розлучатися».
• Підказку клади в кінець. Перший рядок може бути розмитим, другий вирішує все. Саме там має пролунати сміх.
• Зважай на форму. Що плаский і твердий пакунок – це книжка, всі бачать одразу. Тож віршик не повинен казати «книжка», а щось про те, що стається, коли її відкривають.
• Нехай пакунок-жарт трохи збреше. Великий пакунок із маленькою річчю або пакунок, якому надали форму чогось іншого, цілком може мати віршик, що збиває зі сліду.

Віршики, які діти пишуть самі

Діти шкільного віку можуть писати власні віршики, і пакунок із віршиком, який написала дитина, часто читають уголос найбільше разів. Приготування:

1. Спершу знайди слова, що римуються. Сніг і ніг, дім і грім, кіт і світ. Запиши їх на папірці.
2. Будуй рядки з кінця. Що може закінчуватися на «сніг»? «Коли холодно й довкола лежить сніг». Що може закінчуватися на «ніг»? «Тоді вони зігріють пальчики твоїх ніг».
3. Досить двох рядків. Краще два рядки, що римуються, ніж чотири, що ні.
4. Читай уголос і плескай. Діти самі чують, коли рядок кульгає, – часто краще за дорослих.

За наймолодших, які ще не вміють писати, може писати дорослий, поки дитина вигадує. Подарунки, які пасують дітям середнього віку, – на сторінці «подарунки для дітей 6–9 років».

Віршики для того, хто має все, – і для бабусі

Що важче дібрати подарунок для людини, то важливішим стає віршик. Для того, хто вже має все, подарунком стають саме віршик і жарт, а для бабусі й дідуся віршик може нести спогад, спільну історію чи обіцянку часу разом. Ідеї подарунків, до яких можна причепити віршик, – на сторінці «подарунки для бабусі й дідуся».

Кілька орієнтирів:

• Для старших: пиши більшими літерами й розбірливо. Віршик, який не прочитаєш без окулярів, сам стає підколкою.
• Для партнера: тут віршик може бути особистішим, але читатимуть його при всіх. Те, що зрозуміле лише вам двом, залиш для листівки всередині пакунка.
• Для колеги чи в грі з обміном подарунками: тримай підколку загальною. Віршик має спрацювати, навіть якщо пакунок відкриє не та людина.

Римувальня – коли вся родина пише разом

Римувальня (rimstuga) – це коли кілька людей сидять разом і допомагають одне одному з віршиками. На uppesittarkvällen – вечір напередодні Святвечора, коли у Швеції допізна не лягають спати, – ведучі на радіо й телебаченні зазвичай влаштовують римувальню й пишуть віршики для слухачів. Удома вона працює так само добре: усі приносять свої пакунки, ніхто не бачить, що в них, а решта за підказками вигадує віршик.

Ось як це можна зробити:

• Оберіть вечір. Підійде день перед Святвечором або третя неділя Адвенту, коли більшість подарунків уже куплено, але ще не загорнуто.
• Поставте на стіл щось гаряче. Каструля глегу або дитячого глегу (шведського гарячого пряного напою), імбирне печиво й купа папірців і ручок.
• По черзі. Той, хто має пакунок, каже три слова про те, що в ньому, не називаючи, що це. Інші пропонують останні слова й перші рядки.
• Прочитайте найкращий. Віршик, що викликав найбільше сміху, отримує додаткове імбирне печиво.

Римувальня – добрий спосіб залучити дітей і підлітків, які інакше охоче залишають записку порожньою.

Чому подарунок по-шведськи називається julklapp? Історія традиції

Слово julklapp походить від стуку в двері. Колись на Святвечір сільська молодь нишком ходила від хати до хати, стукала – по-шведськи «klappade» – у двері, кидала досередини подарунок і зникала, перш ніж хтось устигав побачити, хто це був. Подарунок часто був жартом: поліно, солом'яна фігурка чи вирізьблена лялька. Важливо було не попастися на гарячому.

До подарунка часто чіпляли записку з віршем, який пояснював, чому саме цей отримувач заслужив саме цей чудовий подарунок. Вірші бували досить злими, такими собі насмішкуватими віршами, – саме вони й стали попередниками julklappsrim. У Швеції ця традиція існує щонайменше з XVIII століття.

Близько 1800 року, надихаючись німецьким Різдвом, почали дарувати справжні подарунки конкретним людям – дрібнички на кшталт ручок і стрічок для волосся. Вони завжди супроводжувалися віршем, і вірш був частиною подарунка. Протягом XIX століття julklapp став звичним у міщанських родинах. Пакунки запечатували сургучем, і часом на них був вірш.

Можливо, віршики сьогодні не такі поширені, як колись, але підколка живе й далі. Віршик досі – найвеселіша частина пакунка і єдина, яка нічого не коштує. Більше про те, як святкувати Різдво з дітьми – від Адвенту до Богоявлення, – у матеріалі «Різдво з дітьми».