Готовність із собакою й котом – залишитися, поїхати чи залишити

Листопадова неділя, і шестирічна дитина намалювала сімейний список того, що має бути в запасах. Там написано: вода, ліхтарик і каша. Унизу написано Сіґґе і стрілка до котячої миски. Ніхто з дорослих не знає, скільки води Сіґґе випиває за день. Переноску ніхто не бачив від останнього візиту до ветеринара, а собака Доріс лежить на килимку в передпокої з таким виглядом, ніби знає, що теж мала б бути в цьому списку.

Тваринам потрібен такий самий тиждень, як і решті сім'ї: вода, їжа, ліки й тепло. Але є ще одна річ, через яку план для них інший. Іноді їм не можна туди, куди їдете ви. Тому цей посібник розглядає три ситуації: залишитися вдома, поїхати разом або залишити тварину. Підготуйтеся до всіх трьох – і матимете відповідь, хай що станеться.

Скільки часу сім'ї варто протриматися і чому, читайте тут: скільки треба протриматися самостійно. Тут ідеться тільки про собаку й кота.

Ситуація 1: залишаємося вдома

Найчастіше ви залишаєтеся вдома, наприклад під час тривалого відключення електрики або шторму. Тоді діє той самий тижневий запас, що й для людей.

Вода. Просте правило: пів децилітра на кілограм на добу. Котові вагою чотири кілограми потрібна приблизно склянка води на день. Собака вагою двадцять кілограмів випиває літр, а за тиждень це сім літрів, приблизно третина звичайної каністри. Дайте тварині власну каністру або позначте, яка частина сімейної води належить їй, щоб її не витратили на каву. Як зберігати й очищати воду, читайте тут: запас води – коли кран перестає працювати.

Корм. Тримайте вдома корм щонайменше на тиждень, того самого виду, який тварина зазвичай їсть. Новий корм посеред неспокійного тижня – не те, чого потребує шлунок. Сухий корм зберігайте в щільно закритому контейнері, а найстаріший згодовуйте першим. Це та сама ідея, що й тут: ротаційний запас продуктів. Якщо годуєте вологим кормом, вибирайте маленькі баночки. Коли холодильник не працює, відкриту баночку краще згодувати за один раз.

Ліки. Тут тижня замало. Jordbruksverket (шведське управління сільського господарства) радить мати ліки на місяць. Запишіть дозування на папері й поновлюйте рецепт заздалегідь, а не того тижня, коли ліки закінчуються. Запитайте ветеринара, як зберігати ліки, якщо зазвичай вони стоять у холодильнику. Додайте просту аптечку для тварини з перев'язувальними матеріалами, марлевим бинтом і ножицями.

Порада: Під час серйозної кризи ветеринарна служба в першу чергу допомагає продуктивним тваринам і службовим тваринам. Тому навчіться міряти температуру й рахувати пульс у собаки й кота, поки вони здорові, і запишіть ці цифри. Тоді ви знатимете, що для них нормально, того дня, коли щось буде не так.

Котячий лоток і наповнювач

Котячий наповнювач у кризу працює подвійно. Він тримає котячий лоток чистим, але також годиться як присипка для аварійного туалету сім'ї, де щоразу все присипають, щоб не пахло. Як працює аварійний туалет, читайте тут: туалет і гігієна без води.

Це означає, що мішок закінчується вдвічі швидше. Тому майте цілий запасний мішок на додачу до того, який відкритий зараз. Наповнювач може довго зберігатися, тож його легко ротувати. Майте також пакети для екскрементів і мішки для сміття – і для кота, і для собаки. Вивезення сміття може затриматися, і тоді все має щільно зав'язуватися.

Тепло: тварини в теплій кімнаті

Коли взимку на тиждень зникає світло, сім'я зменшує дім до однієї кімнати, як описано тут: тепла кімната. Тварини переїжджають туди разом із вами. Котячий лоток, миска з водою й лежанка мають бути в тій самій кімнаті, що й ви. Кіт сам знайде найтепліше місце в халабуді, але ковдра в картонній коробці однаково стане йому окремим теплим місцем.

• Щось тепле, щоб лежати. Собакам і котам потрібне сухе й м'яке місце для сну. Постеліть його на ковдру чи туристичний килимок, а не просто на холодну підлогу.
• Попона або светр. Собаки з тонкою шерстю, цуценята й старші собаки мерзнуть швидше. Попона для собаки знадобиться і вдома, і надворі.
• Короткі й часті прогулянки. Собаку треба виводити щонайменше кожні шість годин протягом дня, навіть у холодний тиждень. Краще кілька коротких прогулянок, і тримайтеся в русі. Собака, який стоїть на місці, швидко охолоджується, а лапи першими відчувають холод.
• Вода, що не замерзає. Надворі в мороз миска замерзає. Доливайте щонайменше двічі на день, а якщо треба – частіше.
• Безпечна відстань. Пічка й свічки мають стояти там, куди не дістане хвіст і куди не застрибне кіт.

Ситуація 2: їдемо разом

Якщо вам доведеться залишити житло, наприклад через лісову пожежу або викид небезпечних речовин, тварина має їхати з вами. Для цього потрібні три речі: переноска, повідець і документи.

Переноска. Котові або маленькому собаці потрібна переноска – жорстка чи сумка. Вона має стояти там, де до неї можна дотягтися за кілька секунд, а не на горищі. Ніхто не полізе на горище, коли пахне димом. Зробіть переноску звичним місцем. Тримайте її відчиненою з ковдрою всередині й давайте там ласощі. Кіт, який бачить переноску лише перед візитом до ветеринара, ховається під ліжко, щойно її дістають.

Повідець. Тримайте повідець і нашийник собаки на гачку біля дверей. Кіт, який ніколи не носив шлейки, першого разу протестуватиме, тож тренуйтеся вдома спокійно. Jordbruksverket і Blå Stjärnan (шведська організація допомоги тваринам) радять те саме: навчіть собаку підходити на поклик і потренуйтеся піднімати й нести великого собаку, якщо його колись доведеться нести.

Документи. Роздрукуйте й покладіть у прозорий файл:

1. Номер чипа й підтвердження того, що тварину зареєстровано в Jordbruksverket. І собаки, і коти мають бути чиповані й зареєстровані, навіть коти, які живуть тільки вдома.
2. Телефони вашого ветеринара, цілодобової ветклініки й страхової компанії, разом із номером страхового полісу.
3. Картку щеплень і ветеринарний паспорт.
4. Дозування ліків тварини.
5. Фото тварини разом із кимось із сім'ї. Воно показує, чия це тварина, якщо ви загубите одне одного.

Покладіть файл і корм на кілька днів у власний маленький рюкзак тварини, поруч із тим, що сім'я бере з собою: сумка для евакуації.

Порада: Засічіть час у суботу. Скільки часу мине, доки всі, разом із Сіґґе та Доріс, стоятимуть на ґанку з пристебнутим повідцем і зачиненою переноскою? Потім потренуйте те, що забрало найбільше часу.

Куди тваринам можна з вами?

Тут легко помилитися, тож краще знати заздалегідь.

• Укриття: ні. Укриття призначені для людей, зокрема через алергії й тісноту. Під час повітряної атаки ви натомість можете сховатися з твариною в підвалі, гаражі, автомобільному тунелі або на станції метро. Як сім'ї з дітьми дістатися до укриття, читайте тут: укриття з дітьми.
• Trygghetspunkt: залежить від муніципалітету. Спільного правила немає, і деякі муніципалітети прямо кажуть «ні». Перевірте на сайті свого муніципалітету, що діє там, де ви живете, і з'ясуйте дорогу туди, перш ніж щось станеться.
• Житло для евакуйованих: не розраховуйте на це. Плануйте так, ніби тварину з вами не пустять. Найкраще – родич або друг за межами вашої місцевості, який може прийняти тварину, бажано ще до того, як ситуація стане гострою.

Ситуація 3: якщо тварину доводиться залишити

Це найважча ситуація, і саме тому її треба продумати до того, як вона настане.

1. Хтось бере на себе догляд. Сусід або друг, у якого є ключ і який знає тварину, кращий за все інше. Домовтеся про це заздалегідь. Як створити таку мережу, читайте тут: друг на випадок кризи й сусіди.
2. Додатковий корм і вода. Поставте більше, ніж зазвичай, у кількох мисках у різних місцях, щоб тварина не лишилася без води, якщо одна миска перевернеться. Залиште котячий лоток щойно почищеним і з додатковим наповнювачем.
3. Записка. Залиште записку з внутрішнього боку вхідних дверей: які тварини є вдома і як із вами зв'язатися. Тому, хто зайде, треба знати, що кіт ховається в шафі.
4. Ніколи не випускайте тварину надвір. Тварині, яку випустили, щоб вона дала собі раду сама, гірше, ніж тварині, що лишилася вдома з їжею та водою.

Якщо нічого з цього не вдається і тварина страждала б сама, останнім проявом відповідальності може бути попросити ветеринара її приспати. Ніхто не хоче про це думати. Але саме тому існує весь план вище, і саме тому він вартий одного вільного пообіддя вже сьогодні.

Завдання для дітей

Діти хочуть допомагати, і домашня тварина – найприродніше, з чого почати. Дайте кожній дитині власне завдання за віком – тоді це стане її відповідальністю, а не ще одним приводом для тривоги.

• Від 2 до 4 років. Приносить повідець із гачка, коли ви збираєтеся виходити. Допомагає наповнювати миску водою з маленької лійки.
• Від 5 до 7 років. Знає, де стоїть переноска, і щотижня грається з твариною в «залізь у переноску» з ласощами. Рахує, на скільки днів лишилося корму в банці, і каже, коли він починає закінчуватися.
• Від 8 до 10 років. Відповідає за файл із документами тварини й перевіряє, чи фото й номери телефонів актуальні. Тренує з собакою команду «до мене» або з котом власний сигнал-поклик і щоразу винагороджує.

Проте хай повідець тримає дорослий, коли навколо метушня. Налякана тварина поводиться не так, як зазвичай, і дитина не повинна відповідати за те, щоб собака не втік. Більше способів залучити дітей до підготовки – тут: готовність із дітьми та сім'єю.

Складіть план у неділю

Сядьте одного пообіддя за кухонний стіл. Зважте тварин, порахуйте воду й роздрукуйте документи. Знайдіть переноску й поставте її туди, де вона має стояти. Запишіть ім'я людини, яка подбає про тварину, якщо ви не зможете, і зателефонуйте їй, щоб спитати, чи вона згодна. Потім повісьте список на холодильник, поруч із малюнком шестирічки зі стрілкою до котячої миски.